Офіційний сайт Ровівської ЗОШ І-ІІ ст.
Понеділок, 16.07.2018, 14:41
Меню сайту

Форма входу

Категорії розділу
Школа [12]

Пошук

Календар
«  Липень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031

Архів записів

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 11

Освітянські сайти



Друзі сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Короткий нарис з історії розвитку освіти на території Ровівської сільської ради,Вишгородського району, Київської області

      На території Ровівської сільської ради розташовані чотири населені пункти: Рови, Федорівка, Круги та Розтісне. Це невеликі села. У Ровах знаходиться 110 будинків, в Федорівці – біля 150, а до 1986 року було всього 90 будинків. У 1986 році  с. Федорівка збільшилось за рахунок будинків,  побудованих для евакуйованих з 30-кілометрової зони, в зв'язку з катастрофою на Чорнобильській АЕС. В с. Круги налічується біля 70 будинків, а в с. Розтісному – біля 40.
Село Рови засновано на початку ХІХ ст. В "Історії  сіл і міст Української РСР" зазначено, що в 20 роках ХІХ ст. налічувалось 14 дворів. Село Розтісне засноване в другій половині ХІХ ст. А села Федорівка і Круги порівняно молоді. Вони побудовані в 20 роках ХХ століття, вже за часів радянської влади.
     Про стан освіти до Жовтневого перевороту 1917 року в селах  Рови та Розтісне відомостей нема, а сіл Федорівки та Кругів, як уже зазначалось, тоді ще не було. Лише за 6 км від с. Рови в с. Злодіївка (теперішня Любимівка) була початкова школа, побудована земством після реформи 1864 року. Це порівняно велика школа, побудована з цегли. В 1962 році вона добудована і діє й зараз. У 20-ті роки вона стала семирічною, а після Великої Вітчизняної війни, на початку 50-х років – середньою.
В 1929 році в с. Розтісне (в хаті розкуркуленого Підсмахенка І.Ю.) було відкрито 1-ий клас, куди ходили діти з с. Розтісне та з с. Федорівки. Відомо й прізвище вчителя – Тихонович Федір Федорович. У 2-ий клас ходили в с. Рови, де в панському будинку вигнаного пана Клокова було відкрито початкову школу. Цей будинок згорів під час війни. Зараз на цьому місці проживає громадянка Резвін Т.І. Старожили с. Рови пам'ятають вчителя на прізвище Белінський. В середині 30-х років в с. Рови була побудована дерев'яна школа. Покрівля була солом'яна. Там було дві класні кімнати, коридор і вчительська. Це була початкова школа – 4 класи. Відомі і окремі вчителі, що тоді працювали в школі. Це вчитель на прізвище Курочка та вчителька Кобзар Юлія Никанорівна. Ця школа працювала де-який час і на початку війни, але з програми були вилучені предмети, які мали ідеологічний ухил: історія СРСР. Викладались арифметика, граматика, каліграфія. Пізніше в школі був обладнаний німецький лазарет.
      Після звільнення нашої території від німецьких загарбників у листопаді 1943 року почалось відновлення колгоспів на території Ровівської сільської ради,  існувала сільська рада. Було чотири колгоспи: в Ровах–"Більшовик", у Федорівці –"Перемога", а потім він був перейменований в "Ударник", у Кругах – "Зірка", а в Розтісному – колгосп ім. Шевченка. Разом з цим починала роботу і школа. Але з якихось причин навчання відновилось не в приміщенні школи, а навпроти, через дорогу, в так званій Варталовій хаті. Сам же Варталов був вигнаний з хати під час колективізації, і ця хата була на балансі сільської ради. В 1945 році Варталова хата згоріла від пічного опалення і навчання почалося в приміщенні школи. Було знято солом'яну покрівлю і половину даху покрили толлю, а половину – бляхою. В 1952 році було покрито бляхою і другу половину з південно – західної сторони.
     Після війни відкрилися початкові школи в селах Круги та Федорівка (4 класи), а в Ровах  школа стала семирічною.
У селі Круги школа знаходилась в невеликій хаті, брусованій, під залізним дахом. Ця хата дивна. В 20-ті роки, коли було засноване с. Круги, там знаходився лікнеп (ліквідація неписемності). Складалась Кругівська школа з однієї класної кімнати, в якій стояла піч, сіней і кімнати для вчителя розмірами 3м х 3м.
Школа в с. Круги знаходилась навпроти теперішнього господарства Павленко Антоніни. Навчання там припинилось в 1974 році. А в середині 80-х років ХХ ст. її розібрали. Довгий час, з 1944 року там вчителювала і жила старенька вчителька Біганівська Катерина Пилипівна. Вона була одинока і померла в будинку престарілих в м. Попельня Житомирської області. Її і зараз з пошаною згадують жителі с. Круги, її численні учні. Працювали там вчителями, точніше сказати, завідувачами школи свого часу Даниленко Микола Володимирович, Куреня Микола Макарович, Людвиченко Надія Федорівна, Дзюба Лідія Дмитрівна.
У селі Федорівка школа була дуже маленька. Це хатка розміром 6м х 4м. Одна кімната. Вхід прямо знадвору без ніякого вхідного приміщення. В кутку стояла груба. Ходили сюди діти з Федорівки та Розтісного до четвертого класу, а в п'ятий, як і з Кругівської школи, ішли у Рови. Федорівська школа, про яку йде мова, знаходилась за 20 метрів наліво від медамбулаторії.
      У кінці 60-х років була збудована в Федорівці, на тому ж місці, нова школа. Це велике просторе приміщення з квартирою для вчителів. І зараз стоїть це приміщення з червоної цегли. З 1974 року воно використовувалось як фельдшерсько-акушерський пункт, як цех по виготовленню шампуню, а зараз пустує. В 50-ті роки в Федорівській школі працювали завідувачами і разом з тим вчителями Никоненко Галина Прокопівна, Дружинська Ганна Петрівна. В 60-ті роки – Лизогуб Микола Максимович, ветеран війни.
Прізвищ директорів та вчителів, які працювали в Ровівській семирічній школі до 1949, року жителі с. Рови не пам'ятають.
У 1949 – 1950 р.р. директором школи був Борисов (імені та по-батькові ніхто вже не пам'ятає). Росіянин, у минулому військовий, ходив у військовій шинелі і військовому кашкеті. Жив на квартирі в діда Філаренка.
Дерев біля старої школи, як ми її тепер називаємо, не було, лісу теж не було, кругом було чисте поле. Дерева (осокори) були насаджені при Борисову, а посадка, з якої вже виріс ліс – у 1951 році.
Борисов вів фізкультуру і на уроках фізкультури давав учням завдання бігти кругом села, а сам вилазив на дах школи, сідав на димар і спостерігав за учнями в бінокль.
В той час в людей вдома годинників було мало, і учні в школу приходили дуже рано. На уроки та на перерви дзвонили великим дзвоником з артилерійського снаряду, а в 1950 році придбали справжній шкільний дзвінок.
З 1951 року по 1953 рік директором школи був Дзюба Дмитро Панасович. За його керівництва в школі була сурова дисципліна. Навіть взимку учні, вітаючись з учителями, знімали шапки і кланялись. Дзюба Д.П. – ветеран Ровівської школи. Починаючи з 1948 року він віддав школі понад 40 років. Викладав хімію, ботаніку, зоологію, періодами і німецьку мову, географію, історію та арифметику. Жив у людей на квартирі, а з 1958 року в шкільному будинку по вул. Дніпровській, 2, де й помер. Похований у Яготинському районі,  звідки він родом.
У 1953 році директором школи був призначений Піпченко Георгій Павлович, який працював на цій посаді до закінчення 1954 – 1955 навчального року. Він був жителем Димера і в Ровах проживав на квартирі у Рудницької Н.Д.
У 1954 році в школу купили телевізор марки "Север". Для жителів с. Рови це була дивина
У 1955–1956 навчальному році директором школи був Шкуліка Василь Олександрович.
У 1956 році була призначена директором школи Цимбал Харитина Андріївна. Її називали Тіна Андріївна. Це була розумна, вольова жінка, з чудовими організаторськими здібностями. Вона викладала історію та географію. Працювала до закінчення 1956 – 1957 навчального року.
Після Ровівської семирічної школи Цимбал Х.А. працювала директором Лютізьської школи та головою колгоспу ім. Димитрова в с. Вахівка.
З 1957 року по 1971 рік директором Ровівської школи був призначений Міщенко Степан Якович. Було йому 26 років, родом з с. Литвинівка. Він викладав історію стародавнього світу, середніх віків та СРСР. Міщенко С.Я. багато займався громадською роботою.
У 1971 році директором школи був призначений Дуборіз Петро Васильович, який пропрацював на цій посаді по 1976 рік. Він викладав історію, а його дружина Катерина Андріївна була вчителькою молодших класів. Проживали вони в шкільному будинку, а в 1976 році виїхали в м. Київ.
Дуборіза П.В. змінив на посаді Рубан Олександр Іванович. До цього він працював вчителем в школі села Жукин. Пропрацював Рубан О.І. директором Ровівської школи по 1979 рік, а потім виїхав в Сумську область, звідки він родом.
Після Рубана О.І. шість років (з 1979 по 1985 рік) працював директором школи Нечипоренко Петро Іванович. Нечипоренко П.І. – місцевий житель, до призначення директором і після працював учителем історії та музики. 
У 1985 – 1986 навчальному році директором Ровівської школи була Піндюра Олена Василівна, жителька с. Любимівка. Потім викладала географію в Любимівській середній школі.
З 1986 року і до цього часу,  директором Ровівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів працює Трухан Олександр Петрович. Крім виконання обов'язків директора він викладає фізику.
У 1995 – 1996 навчальному році обов’язки директора виконувала Попова Віра Олександрівна.
Ми згадали раніше завідуючих Федорівської та Кругівської початкових шкіл і директорів Ровівської семирічної , яка на початку 60-х років стала восьмирічною, потім неповною середньою, а зараз - загальноосвітньою школою І-ІІ ступенів.